Юрій Козловський: як директор нацпарку наживається на «Білобережжі Святослава»?

Юрій Козловський: як директор нацпарку наживається на «Білобережжі Святослава»?

Чорноморська креветка – улюблений делікатес багатьох українців. А ще на ньому можна непогано заробляти. У Миколаївській області креветку ловлять переважно на Кінбурнській косі. Основний час вилову – кінець весни, літо і початок осені. І хоча в червні та липні в креветки нерест і ловити її заборонено, багатьох це не зупиняє.

На початку липня на Кінбурнській косі затримали кількох браконьєрів, серед яких був і працівник Національного природного парку «Білобережжя Святослава». Те, що затримання креветкових браконьєрів – це швидше виняток, ніж правило, добре знає активістка з Кінбурну Ірина Домарацька. Вона навіть пробувала боротися з ними самотужки.

– На цьому місці я йшла сфотографувати лебедів. Чисто випадково в цей час браконьєри перевантажували снасті, рибу, креветку з човна в мотоцикл. І я їх стала фотографувати. Отже, ви розумієте, мені бажали «міцного» здоров’я, «довгих» років життя. І вони сказали, що це нічим не закінчиться.

Спроби активістки привернути увагу правоохоронців до спійманих на гарячому браконьєрів так і залишилися без будь-яких наслідків для зловмисників.

Ірина Домарацька, активістка з Кінбурну

– Викликала дільничного. Дільничний приїхав, прийняв у мене заяви. Я йому на фотоапараті все показала, що я зняла, і друге, про загрози моєму життю, що мені погрожували вбивством. Але справи були закриті, причому були закриті буквально через місяць.

 В’ячеслав Форощук, місцевий мешканець

– Весь берег Кінбурнської коси від початку і до устрічного хазяйства використовується на вилов креветки. Це було, є і, мабуть, буде. Бо це нездоланна корупція. Національний парк керує цим процесом.

Чи то екологи, а чи то браконьєри

Щоб перевірити ці слова, ми під виглядом відпочивальників вирушили на косу. Коли селились у садибі, то звернули увагу на чоловіків-відпочивальників з цілим набором рибальських сіток. Побачивши у нас фотоапарат, ці люди зніяковіли і почали ховати знаряддя вилову.

Щовечора так звані відпочивальники кудись виїжджали і верталися тільки зранку. При цьому вони весь час сушили сітки, серед яких були ятери для вилову креветки. Згодом ми дізнались, що у них можна завжди купити свіжу рибу. Після цього будь-яких сумнів, що поруч з нами мешкають браконьєри, які приїхали на незаконний промисел риби та креветки, у нас уже не було. На косі ми також звернули увагу на дивну поведінку працівників нацпарку «Білобережжя Святослава». Вони щовечора чергували біля моря на машинах. Ми спробували з’ясувати причину, і вони натякнули, що головна причина – це креветка.

Яке ж було наше здивування, коли працівники нацпарку, яких ми кілька разів зустрічали біля моря, серед білого дня приїхали у садибу, де ми мешкали, забрали у наших дивних сусідів кілька сіток-ятерів для вилову креветки, поклали у свою машину і кудись їх повезли.

Юрійй Козловський, директор нацпарку

Наступного дня ми приїхали до директора нацпарку Юрія Козловського і запитали його про те, що пов’язує працівників нацпарку з браконьєрами? На це Юрій Іванович показав нам наказ Держекоінспекції. Мовляв, у парку працювала група екоінспекторів, які мали допомагати працівникам парку боротися з браконьєрами, що ловлять креветку.

– Згідно з наказом Міністерства екології вже два місяці на території національного парку перебуває велика група працівників Державної екологічної інспекції, які проводять заходи державного нагляду, щоб забезпечувати дотримання природоохоронного законодавства в акваторіях Чорного моря, – наголосив керівник установи. За словами Козловського, ті дивні сусіди, яких ми прийняли за браконьєрів, були тими самими екоінспекторами, які працювали вночі, проводячи рейди і патрулювання морського узбережжя. Саме до цих екоінспекторів і приїздили працівники парку за ятерами.

Ми направили запит у Держекоінспекцію і поцікавилися результатами роботи інспекторів за два місяці. Судячи з того, скільки ці екоінспектори сушили знарядь вилову, вони мали чи не щоночі знаходити незаконно встановлені сітки та ятери. Але у відповіді київські чиновники розповіли лише про один факт затримання браконьєрів, і той не на Кінбурні.

Не хочеш красти – начувайся

Андрій Гришин – людина, яка на собі відчула, чим може обернутися відмова брати участь у незаконному креветковому бізнесі. Ще два роки тому він займався промисловим виловом риби та креветки. Мав для цього усі дозволи та ліцензії. Одного разу йому запропонували ловити креветку на Кінбурні під час нересту. На специфічних умовах.

Андрій Гришин

– Потім мені запропонували через рибалок попрацювати в заборону. Умови – п’ятдесят на п’ятдесят. Ну, це всі знали, це ні для кого секретом не було. Я відмовився. Того року всі працювали на таких умовах. Це відображалося і в пресі, це все всі бачили.

Відмова працювати на креветкову мафію закінчилась для чоловіка драматично: з ним розправились. Показово для інших. Сталося це в середині серпня, коли заборона на вилов креветки закінчилась. Тоді його бригада повернулась з Кінбурну в Очаків з уловом креветки. Раптом наскочили рибінспектори і склали акт, який потім переріс у кримінальне провадження. Примітно, що попри всі дозволи займатись рибним промислом, з Гришина «зробили» злісного браконьєра.

Слідство тривало рік. Ще стільки ж – суд над Андрієм Гришиним. Щоб довести свою правоту, чоловік змушений був продати увесь свій бізнес. Але саме на суді стали спливати цікаві подробиці.

– Останнє наше засідання один з мотористів відкритим текстом визнав, що вони їхали цілеспрямовано. Їхнє завдання було нас зупинити будь-яким шляхом. Тобто з самого початку це було зрозуміло, виходячи з тої пропозиції, від якої я відмовився відразу, що це чистої води був замовний варіант. Мета була нас зупинити і зробити поступливішими, – підкреслив Гришин.

Злочинні схеми парку

Якщо Гришин з наслідками для себе відмовився брати участь у незаконному промислі креветки, то житель Кінбурнської коси Михайло Приладишев – ні. Нещодавно він зізнався, що, працюючи у нацпарку «Білобережжя Святослава», займався браконьєрством.

– Була створена група на чолі з заступником директора Мусієнком Віктором Івановичем, його права рука – Осинцев, це начальник мого відділення. Коли я з ними плив у човні, я займався всім: браконьєрством, виловом креветки, риби. Чим я тільки не займався. Цим займаються всі.

Михайло Приладишев

Михайло Приладишев розкрив, як торік працювала схема незаконного вилову креветки в парку:

– Кожна бригада не мала документів, вони ставили, як мінімум, п’ять ятерів. П’ятдесят бригад множимо на п’ять – отримуємо цифру двісті п’ятдесят. Кожен ятір у середньому ловить два відра… за ніч. Уявляєте, яка сума набігає за ніч? Вона може бути від 350 тисячі гривень до мільйона. А може бути і більше. Ці всі гроші були розподілені між всякими державними службами.

Віктор Мусієнко, заступник директора нацпарку

За словами колишнього працівника парку, центральною фігурою був заступник директора нацпарку Віктор Мусієнко:

– Всі дозволи і погодження з цими всіма бригадами на 22 км узбережжя з боку моря давалися ним. Він визначав відсоток, який треба брати з цього всього Про причетність заступника директора нацпарку Віктора Мусієнка до кришування незаконного вилову креветки заявили одразу три працівники парку ще у 2014-му.

Ми зв’язались з одним з них – Олексієм Соляником.

– У мене почався конфлікт, коли Мусієнко прийшов заступником директора парку, я вже працював в парку. І нас було три начальники відділення… Так ось, Мусієнко нас усіх зібрав і сказав, коли він прийшов: так, організовуємо браконьєрів, і п’ятдесят відсотків мені. Олексій Соляник згадує, що на активістів тиснули, їх залякували, ставили шипи біля будинків.

Про те, що на Кінбурні відбувається масовий незаконний вилов креветки, добре знають і в Києві. Коментуючи ситуацію для наших колег з «Радіо Свобода», чиновник Держекоінспекції Василь Коротецький озвучив суми доходів браконьєрів:

– Він досягає близько 300 млн. гривень на рік. Таке організоване злочинне угруповання, яке включає в себе не тільки органи державної охорони, це також працівники прокуратури, СБУ, це також представники місцевої Національної поліції.

Хата не моя

На початку серпня поліція разом з прикордонниками затримали на Кінбурнській косі браконьєрів, які здійснювали незаконний вилов креветки. Разом з браконьєрами затримали трьох працівників нацпарку «Білобережжя Святослава». У машині природохоронців знайшли мішки з креветкою та знаряддя вилову. Під час обшуку з оселі одного з працівників парку поліцейські також вилучили одинадцять мішків готової до реалізації креветки. Затримання і обшуки у працівників парку відбулися в рамках кримінального провадження.

Правоохоронці підозрюють цілу групу посадових осіб нацпарку на чолі з Юрієм Козловським та Віктором Мусієнком в організації злочинної схеми з кришування незаконного
вилову креветки на Кінбурнській косі. Серед фігурантів справи, яким висунута підозра, є й наш знайомий працівник парку, якого ми бачили у свій перший приїзд, – Олег Касьян.

Олег Касьян

За нашою інформацією, саме він був на місці подій у ніч затримання. Але розмови з Олегом Касьяном не вийшло – він усе заперечував. Так само відкидає звинувачення у зловживаннях і заступник директора парку Віктор Мусієнко:

– У нас по незаконному вилову креветки є тільки поодинокі випадки. А так у нас відбувається промисел, який знаходиться в ьгосподарській зоні національного парку. Іде слідство. Коментувати дії слідчих і ухвали я не буду. Поліцейські також відмовилися щось пояснювати. Така закритість викликає підозру, що і цього разу причетні до незаконного вилову креветки уникнуть покарання. А несподівано відкрите кримінальне провадження так само несподівано закриють. На Кінбурні треба лише сильно чогось захотіти, і золота креветка виконає будь-яке ваше бажання.

Источник:   investigator.org.ua

Дмитрий Комаров

Related Posts

Create Account



Log In Your Account