«Київмедспецтранс» під прицілом

Або як окремі особи за допомогою маніпулятивних телесюжетів прагнуть дестабілізувати роботу столичного підприємства «Київмедспецтранс»Нещодавно до редакції надійшов колективний лист за підписом 34 ветеранів російсько-української війни, які працюють в комунальній організації “Київмедспецтранс”. Учасників бойових дій, серед яких — водії, слюсарі-ремонтники, мотористи, механіки, охоронці, обурив факт виходу на 24 телеканалі двох, на їх погляд, замовних телесюжетів із спотвореною інформацію про діяльність підприємства. Ветерани просили інформаційного захисту, підтримки та правдивої розповіді про колектив, в якому вони працюють. Наш кореспондент побував в гостях Комунального Організації “Київмедспецтранс”.

«Кріпаки з трудовими книжками»

Звичайно, перш ніж відвідати підприємство, послухати працівників та їхніх керівників, переглянув згадані в листі сюжети програми “Центр розслідувань України” (ЦРУ). Останніми роками в телепросторі країни набули поширення, і, будемо відвертими, стали популярними передачі в жанрі журналістського розслідування, в яких мова йде про корупцію, незаконне збагачення, шахрайство тощо. Пересічний телеглядач, здебільшого, стає на сторону журналіста і беззастережно вірить викладеним фактам.

Ось і я, переглянувши сюжети, насичені спецефектами та динамічними кадрами про корупцію та “шокуючі умови праці”  робітників “Київмедспецтрансу”, майже повірив у побачене і навіть поставив під сумнів свою поїздку на підприємство. Тільки ось лист…

І ось на підприємстві “тоталітарного режиму” (так стверджують телевізійники 24-го телеканалу)  я розмовляю з “кріпаками з трудовими книжками” — водіями карет “швидкої допомоги” Миколою Мотчаним та Олександром Пономаренком. Вони учасники бойових дій, були свого часу призвані до війська за мобілізацією. Микола у складі артилерійської бригади був водієм тягачу 100-міліметрової протитанкової гармати, воював під Бахмутом. Олександр — забезпечував в районі АТО наші частини та підрозділи зв’язком.

— Ось в сюжеті йдеться про те, що водій, аби отримати нову “швидку” повинен занести керівництву біля 6 тисяч гривень, — нагадую хлопцям їхні “обов’язки” і питаю: — А по скільки вам довелося заносити?

Водії ніяковіють, посміхаються і Олександр коротко кидає:

— Маячня.

— Добре, скільки випадків було на вашій пам’яті, коли вам доводилось у складчину купляти запасні частини? — запитую.

— Працюю на підприємстві 12 років, — зазначив Микола Мотчаний. — Пригадую, подібне траплялось років 6-7 тому. Але з 2014 року таких випадків не було. Автопарк повністю оновлений, значно покращились умови, «шокуючими», як говориться в сюжеті, їх ніяк не назвеш, заробітна плата зросла майже до 12 тисяч гривень.

“Дирекція може без причин звільнити будь-кого, хто криво гляне, чи просто за своїм бажанням, без причин”, — цитую витяг з анонімки, яку обговорювали автори передачі і перепитую я співрозмовників: — Це правда?

— Чиста брехня, — відповідає Микола Мотчаний. —   Взагалі, нашому обуренню цими сюжетами немає меж. Ну хто може повірити, що звільняють працівника за обличчя, яке буцім-то не сподобалось керівництву? Нас, людей, які щоденно разом з лікарями рятують сотні життів киян в передачі називають не інакше, як кріпаками чи рабами. За що? За те, що ми цілодобово за будь яких погодних умов виїжджаємо до хворих людей? За те, що не уникали мобілізації і захищали країну на Сході?

Емоції водіїв були зрозумілими — телевізійники облили брудом колектив, взявши за основу анонімний лист, який нібито надійшов на адресу передачі. Відверто кажучи, вперше зустрічаю журналістське розслідування, в основі якого анонімка. Втім, якщо є певна мета «розслідування», то можна, перехрестившись, повірити в чорта і розглядати анонімки. Особи ж, які стоять за замовними сюжетами і ставили за мету дестабілізувати ситуацію в “Київмедспецтрансі” менш за все думали про людей, які щодня сідають за кермо “швидкої” і разом з лікарями розділяють відповідальність за збереження життя та здоров’я людей.

Чиї вуха стирчать?

Те, що сюжети мають замовний характер, зрозуміти можна й без гадалки. Але ще задовго до “втручання” телевізійників КО «Київмедспецтранс», а конкретніше, його керівник Віталій Безносюк відчув на собі певний тиск “зацікавлених” осіб. Комусь не давав спокою збалансований і чіткій ритм діяльності колективу, який останніми роками помітно прогресував по всім показникам.

До того ж не всі любителі ласих столичних шматків землі байдуже спостерігали, як територія ліквідованої міської дезінфекційної станції з нерухомим майном на вулиці Дегтярівській просто так передавалась у власність “Київмедспецтрансу” (це ж скільки там можна було б набудувати, а потім продати житла!). Але керівництво комунального підприємства категорично не приймало пропозиції “людей з портфелями”.

Перевірки від контролюючих органів, які слідували одна за одною, очікувано закінчились відкриттям кримінального провадження. А один з посадовців правоохоронної структури так прямо й заявив: “Йшли б ви, шановний Віталію Дмитровичу, на відпочинок”.

…Слідчий  Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Денис Карасьов на підставі звернення “особи”, яка виклала факти, що “можуть свідчити про дії посадових осіб “Київмедспецтрансу”, направлені на привласнення та розтрату грошових коштів”, дійшов висновку, що грошові кошти в подальшому розподіляються між учасниками вказаного кримінального порушення. Розподільну відомість слідчим не додано.

Висновки  слідства, в якому безліч “невстановлених осіб”, які “можуть бути причетні” до “можливого розкрадання” в черговий раз взялася перевіряти Державна аудиторська служба. Не день і не два топтали коридори, кабінети та виробничі приміщення високоповажні аудитори. В підсумку видали акт, в якому чорним по білому: “Документально ревізією дотримання КО “Київмедспецтранс” законодавства під час отримання та використання бюджетних коштів виділених на здійснення заходів на проведення ремонтів спецавтомобілів швидкої медичної допомоги, стану розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів стосовно поставки вузлів, агрегатів, електроустаткування та автозапчастин незаконних/нецільових витрат бюджетних коштів протягом періоду, що ревізувався, не встановлено”. Крапка? Ні.

Авторам телерозслідування висновок Держаудитслужби став відомий, але “сенсаційний” матеріал на замовлення був уже відзнятий. Не пропадати ж “добру”! І через тиждень після підписання аудиторами акту виходить  розслідування на основі матеріалів, злитих телевізійникам слідчим Карасьовим. Автори передачі діяли за давнім, але актуальним анекдотом: “А тепер доводь, що твоя невістка не повія…”. Словом, “цереушники” свідомо видали в ефір матеріали, які не відповідають принципам об’єктивності, що їх повинні дотримуватися засоби масової інформації – тим паче ЗМІ такого рівня.

Тележурналісти хоч і не в повному обсязі, але досягли мети — облили брудом колектив “Київмедспецтрансу” та його керівництво. Дарма, що так званий факт “розкрадання і привласнення” коштів на підприємстві аудитори своїм висновком розбили вщент. Та й цього авторам передачі виявилось замало і вони вирішили підготувати ще один сюжет. Але перед тим зателефонували заступнику директора підприємства з експлуатації транспорту Володимиру Кушніру і запропонували “зустрітися без мікрофону і залагодити всі питання”.

Транспортникам нічого було “лагодити” і зустріч не відбулась.

Тоді і з’явився новий сюжет, в якому місце ухвали суду замінила анонімка нібито людини, яка нібито колись працювала або працює на підприємстві. В якості експертів задіяли активістів  громадської організації “Швидка оберігає кожного” і колишніх працівників. І яке ж розслідування без дронів, які мають літати над спорудами підприємства та помешканням його керівника? На переконання журналістів зйомки з висоти мали додати особливого ефекту. Відтепер розслідувачі головну увагу приділили “шокуючим умовам”, в яких мусять працювати бідні “раби з трудовими книжками”.

Як ви думаєте, шановні читачі, а чи будуть спокійно працювати понад півтори тисячі працівників на підприємстві з жахливими для роботи умовами, де немає жодної вакансії?

— Вова, — звертається ведуча до свого колеги в студії, — як люди можуть працювати в таких (шокуючих) умовах?

— Половина працівників підприємства – люди, яким до пенсії залишилось 2-3 роки, — пояснює Вова. – Де вони ще знайдуть роботу за таких умов?

Залишимо цей діалог ведучих без коментарів і наведемо кілька цифр та фактів. Показник щодо терміну виклику “швидкої”  завдяки впровадженню на підприємстві нових технологічних процесів скоротився з 38-42 хвилин в 2012 році до 10 хвилин в 2018-19 роках. Цей надважливий показник  відповідає нормативам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). І лише довжелезні затори на магістралях столиці псують настрій водіям “швидкої”. Але, як зазначив водій “швидкої” Микола Мотчаний, останнім часом культура дорожнього руху в Києві значно покращилась і столичні водії поступаються дорогою спецтранспорту.

В 2012 році водіїв з віком понад 60 років на підприємстві було понад 70 відсотків,  середня зарплата — 2.5 тисяч грн. Нині ж, серед бажаючих працювати на підприємстві “Київмедспецтранс” — конкурсн, бо умови праці та рівень зарплатні — пристойні (середня 12 тисяч гривень).

Є й недобрий показник. В 2012 році “швидкі” виїжджали за викликом майже 250 тисяч разів. В 2018 році ця цифра становила 1 мільйон 7 тисяч. На жаль, цей факт свідчить про погіршення стану здоров’я жителів столиці.

Колектив “тоталітарного режиму”

Дуже кортіло, нарешті, глянути на «рабські умови», якими так лякали телеглядача автори програми на протязі всього другого сюжету. Щоб шокувати й мене, господарі підприємства щосили затягнули мене на дах будівлі, звідки, як на долоні відкривалась «територія рабства» — стоянка новеньких «швидких», охайні будівлі автомайстерень, своя автошкола з єдиним в межах столиці автодромом, заглиблені цистерни із стратегічним запасом пального, з 2000 кубами питної води.

А далі мене очікувала екскурсія підприємством.

Особливе враження справив каретний стаціонар, де   в міжзмінний період спецмедавтомобілі обов’язково знаходяться при температурі +18 градусів. Після зміни авто заїжджає на мийку і вже чистим та сухим паркується в каретному стаціонарі. Тут же знаходяться й автомобілі для дільничних лікарів, які займаються медичним обслуговуванням лежачих хворих на дому. До речі, парк медичних авто нині складають спеціальний транспорт лише іноземного виробництва. Від російських «Газ» давно відмовились. В наступному році знайдуть тут свій прихисток й автомобілі соціальної категорії, які на сьогодні не мають ані свого гаража ані ремонтних майстерень.

Окреме почесне місце займає подарунок від автоконцерну BMW з унікальним обладнанням – філія центральної диспетчерської київської «швидкої» на колесах з діагностичною апаратурою вартістю 8 мільйонів гривень. В чому його особливість? Він незамінний під час масових заходів. На випадок, коли людині стає зле, лікар з екіпажу швидко встановлює діагноз хворого або травмованого, надає першу допомогу і негайно викликає потрібну бригаду “швидкої”. Такий автомобіль єдиний в Україні.

Серцем автопідприємства не випадково називають стаціонарну диспетчерську, яка працює в цілодобовому режимі, постійно тримаючи зв’язок з столичною диспетчерською Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Саме звідси починають свою трудову зміну водії «швидкої допомоги», отримуючи від диспетчера дорожній лист з необхідною інформацією про маршрут, кількість робочих годин, палива, особливості робочого дня. “Шокуючі” умови для роботи “кріпаків”! Чи не так?

У великому світлому й просторому ангарі розміщується ділянка ремонту й обслуговування ходової частини автомобілів, трохи далі над двигуном схилилися мотористи.

— За нормативами Всесвітньої організації охорони здоров’я автомобілі «швидкої допомоги» мають відновлюватися у термін до 40 годин, — розповідає заступник директора з експлуатації транспорту Володимир Кушнір. – Тому ні про який дефіцит запасних частин й мова не може йти, а тим паче придбання їх водіями у складчину.

Ще 6 років тому на відновлення спецавтомобіля витрачалось приблизно 240-270 годин. Керівництву підприємства довелось докласти чималих зусиль, аби наблизитись до нормативів ВООЗ: підібрати спеціалістів 18 професій в головну майстерню, встановити сучасне діагностичне обладнання, тельфера, підйомники тощо.

Я ходив цехами підприємства, вдивлявся в обличчя тих, від кого залежить справність автомобіля, а відтак безпека лікаря та здоров’я і навіть життя тієї людини, до якої буде доставлено лікаря. Я шукав в очах ремонтників і водіїв пригніченість, безвихідь і розчарування, притаманні людям, які незадоволені життям, яких зневажають і гноблять… Не знайшов.

— До приходу в «Київмедспецтранс» працював на «Автосвіті», в автобусному парку, і мені є з чим порівнювати, — розповідає механік Костянтин. – Подобаються тут не лише умови праці, а й побут –  відремонтовані роздягальні, в харчовому блоці є холодильник, мікрохвильова піч, обладнані душові кабіни.

Костянтин розповів про те, що не побачили, або не захотіли побачити телевізійники, які  назвали «Київмедспецтранс» державою в державі з «тоталітарним режимом».

Так, підприємство має свої традиції, свій статут, свою атмосферу стосунків і за деякими ознаками дійсно нагадує таку собі окрему країну, де чимало автономних комунікацій. Але їй більше підходить інша назва – колектив з тотальним менеджментом якості.  Це концепція управління організацією, яка передбачає загальне цілеспрямоване та добре скоординоване застосування систем господарювання і методів для якісного виконання своїх обов’язків кожним працівником півторатисячного колективу.

А ще в «Київмедспецтрансі» працюють патріоти свого підприємства і країни в цілому. Тому з початком російської агресії колектив не лише добровільно зібрав значну суму коштів на потреби Української армії, а й відремонтував та передав нашим захисникам на фронт 17 карет «швидкої допомоги», які й нині задіяні в медичному забезпеченні військовиків. А понад 70 працівників безпосередньо боронили незалежність і суверенітет країни на Сході. Вони, як ніхто інший, знають ціну людського життя і своєю щоденною працею сприяють його збереженню на мирній землі.

Олександр Добрій

 

Довідково.

В Комунальній організації «Київмедспецтранс» працює 1670 осіб 48 професій.

На балансі підприємства знаходиться 694 транспортних засобів, з них карет «швидкої допомоги» — 244 одиниці.

На добу у Києві здійснюють своє чергування близько 500 автомобілів. Ще 15% від загальної кількості машин знаходяться в обов’язковому резерві.

На керування «швидкою допомогою» беруть тільки водіїв 1-го або 2-го класу.

До речі, в коридорі адміністративного поверху увагу привернуло старовинне фото карети швидкої допомоги. Воно повертає нас в далекий 1881 рік, коли за ініціативою асоціації київських лікарів, вперше в Російській імперії, був створений «Кружок лікарів з метою нічних чергувань» на чолі з Юлієм Мацоном. Спочатку в цьому товаристві на добровольчих засадах брали участь два десятки лікарів.

З перших днів їхньої благочинної діяльності в зазначеному товаристві стало зрозуміло, що без достатньої кількості спеціально обладнаних транспортних засобів того часу необхідна ефективність лікування киян, котрі цього потребують, буде неможлива. Саме тому київський генерал-губернатор  Олександр Дронтельн звернувся до мецената Олександра Терещенка щодо закупівлі парокінних фаетонів. Інше його звернення було адресоване київським цеховикам столярної справи. Останніми це прохання не залишено поза увагою і, як наслідок, було перероблено та переобладнано декілька таких фаетонів під рятувальні карети. Тому, саме завдяки київ

Источник:  bagnet.org